Палатник Лев Самійлович

Палатник Лев Самійлович (* 26 квітня 1909, Полтава — † 1994, Харків) — український фізик, доктор фізико-математичних наук — 1952, професор, заслужений діяч науки і техніки України — 1992.

В 1926 році закінчив Полтавську індустріально-технічну школу — робітник 6-го розряду по дорожному будівництву. Намагався стати піаністом та диригентом, пройшов прослуховування в Київській консерваторії, але тяга до науки перемогла.

Під час навчання в Харкові був виключений у ході чистки (його батьки в часі НЕПу тримали магазинчик). На Донбасі працював чорноробочим, техніком на будівництві шахт.

1935 року закінчив Харківський державний університет — фізико-хімічний факультет.

Ще в часі навчання — 1934 року — очолив рентгенівську лабораторію Харківського електромеханічного заводу — під керівництвом Б. Я. Пінеса.

1938 року захистив кандидатську дисертацію.

Під час нацистсько-радянської війни евакуювався з заводом, стає керівником ЦЗЛ ХЕМЗ — в Прокоп’євську Кемеровської області, 1944 повернувся з евакуації, очолював до переводу у 1947 році до Харківського державного університету.

1952 року захистив докторську дисертацію.

Працював в Харківському політехнічному інституті з 1954 по 1994 рік, з 1953 по 1961 очолював кафедру металофізики.

1955 року заснував новий напрямок — фізики плівок та фізичного матеріалознавства.

В 1950-х роках організував перший в УРСР студентський науковий семінар.

З 1961 по 1988 рік завідував кафедрою металофізики Харківського політехнічного інституту.

1963 року заснував лабораторію мікроплівкової електроніки.

За цикл робіт «Розмірні ефекти в малих частках твердого тіла» вдостоєний Державної премії УРСР 1986 року.

Керував дослідженнями в царині фізики тонких плівок та плівкового матералознавства. Ці дослідження склали базу для нової наукової школи.