Юрій Михайлович Мацевитий

Академік НАН України Юрій Михайлович Мацевитий — видатний вчений, який десятки років присвятив НТУ «ХПІ», будучи студентом, аспірантом, докторантом. І сьогодні він, очолюючи один з провідних дослідницьких центрів НАН України — Інститут проблем машинобудування — продовжує співпрацю з Політехом в якості викладача, наставника, наукового керівника.

За безпосередньої участі Ю. М. Мацевитого та з його ініціативи розвиваються численні організації та проекти. Серед них: спільний фізико-енергетичний факультет ХНУ і ІПМаш НАН України, спільна кафедра газогідромеханіки і тепломасообміну в складі інженерно-фізичного факультету НТУ «ХПІ», науковий парк «Наукоград-Харків». У 2003 році з ННЦ ХФТІ і 8 провідними харківськими вузами на базі ІПМаш створено Академічний науково-освітній комплекс «Ресурс» для наскрізної підготовки наукових кадрів від шкільної лави до аспірантури та докторантури.

У липні 2015 року професор Ю. М. Мацевитий отримав звання Почесного доктора НТУ «ХПІ». Слід зазначити, що серед учених, удостоєних таких нагород, були такі діячі науки, як Д. І. Менделєєв, М. Є. Жуковський, академік Б. Є. Патон. У Політеху оцінили особистий видатний внесок академіка Ю. М. Мацевитого «у розвиток вітчизняної науки і техніки, розробку теоретичних основ процесів теплообміну для теплової діагностики та прогнозування теплового стану енергетичного обладнання, поширення передових наукових ідей та впровадження новітніх технологій навчання, багаторічну співпрацю з Національним технічним університетом в галузі теплофізики, теплотехніки, моделювання та ідентифікації теплових процесів».

Юрій Мацевитий народився 24 лютого 1934 року в Стахановському районі Луганської області. З 1951 по 1957 рік навчався у Харківському політехнічному інституті. Закінчив інженерно-фізичний факультет за спеціальністю інженер-механік з динаміки і міцності машин. У період 1957–1972 рр. працював в ХПІ на кафедрі турбінобудування спочатку інженером, а згодом — начальником бюро, провідним інженером, старшим науковим співробітником. У 1966 році він захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «турбінобудування», а вже через 5 років отримав ступінь доктора технічних наук за спеціальністю «теплофізика».

З 1972 року і по теперішній час Юрій Михайлович Мацевитий працює в Інституті проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного НАН України керівником відділу моделювання теплових і механічних процесів. З 1996 року є директором ІПМаш.

У 1978 році доктору технічних наук Ю. М. Мацевитому було присвоєно вчене звання професора, з 1982 року — члена-кореспондента, а з 2003 — дійсного члена НАН України.

Юрій Михайлович Мацевитий — лауреат численних премій і нагород: Премія НАН України імені Г. Ф. Проскури (1983), Державна премія СРСР в галузі науки і техніки (1984), Премія НАН України ім. В. І. Толубинського (2004), Державна премія України в галузі науки і техніки (2008), Премія ім. академіка О. В. Ликова НАН Білорусі (2010), Премія академій наук України, Білорусі та Молдови (2012).

Крім того, в 1996 році Ю.М. Мацевитому присвоєно звання Заслуженого діяча науки і техніки України. Його наукова діяльність тісно пов’язана з вирішенням науково-технічних завдань на найбільших підприємствах України, таких як ВАТ «Турбоатом», завод ім. Малишева, ПАТ «Мотор Січ», ЗМКБ «Прогрес», ПАТ «Хартрон» та багатьох інших. Результати досліджень викладені в більш ніж 400 публікаціях вітчизняних і зарубіжних видань. У їх числі 16 монографій та понад 107 авторських свідоцтв і патентів.

Багато років академік Ю.М. Мацевитий наукову роботу успішно поєднує з педагогічною діяльністю в Національному технічному університеті «ХПІ» та Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна. Ним підготовлено 10 докторів і 26 кандидатів технічних наук.

За визначні особисті заслуги у розвитку вітчизняної науки і зміцненні науково-технічного потенціалу Української держави академік НАН України Юрій Михайлович Мацевитий нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.

У 2015 році Ю. М. Мацевитому було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Харкова».

Юрій Михайлович — різнобічна творча особистість. Він цікавиться живописом, поезією, займається спортом. У цій сфері він також досяг значних успіхів: майстер спорту СРСР з альпінізму (1960), Заслужений тренер України (1974), неодноразовий чемпіон України з альпінізму.