Системне програмування є видом програмування, який полягає в роботі з системним програмним забезпеченням. Системне програмування включає також методи побудови системних програми (програм, що входять до складу великих програмних комплексів), які надають обчислювальним засобам постійні функції деякої спеціальної системи обробки інформації.
Головною рисою системного програмування в порівнянні з прикладним є те, що прикладне програмне забезпечення призначене випускати програми для користувачів, тоді як системне програмування призначене випускати програми, обслуговуючі апаратне забезпечення (наприклад, дефрагментація диска) що обумовлює значну залежність такого типу ПО від апаратної частини.
План підготовки студентів за спеціальністю «Системне програмування» включає в себе поглиблене вивчення сучасних мов програмування (С / С ++, Assembler, PHP, Java) і платформ для розробки додатків (.NET і Java EE); прикладних протоколів і сервісів INTERNET; сучасних операційних систем, включаючи їх налаштування і адміністрування; сучасних підходів електронного робототехнічного конструювання; розробку WEB-додатків.
| Інститут / Факультет: | |
|---|---|
| Галузь знань: | 12 Інформаційні технології |
| Спеціальність: | 123 Комп’ютерна інженерія |
| Сертифікати ЗНО: | Іноземна мова, Математика, Українська мова та література, Фізика |
| Ступень вищої освіти: | Бакалавр |
| Тривалість навчання: | 3 роки 10 місяців |
| Форма навчання: | Денна, Заочна |
| Вид фінансування: | Бюджет, Контракт |
| Випускаюча кафедра: | Кафедра: "Обчислювальна техніка та програмування" |
Освітня програма:
Енергогенеруючі технології та установки це технології використання різних фізичних, хімічних, механічних процесів та технічних систем для виробництва теплової, електричної та інших видів енергії в різних галузях промисловості і в побуті.
Енергогенеруючі технології охоплюють теоретичні і практичні методи та підходи щодо проектування, конструювання, виготовлення, монтажу та експлуатації енергетичних установок, а також комп’ютерного моделювання процесів горіння палива, ядерних реакцій, тепломасообміну, руху теплоносіїв, міцності конструкційних матеріалів, які використовуються в тепловій та атомній енергетиці.
Енергогенеруючі установки охоплюють парові та водогрійні енергетичні, промислові та побутові котли, ядерні реактори та парогенератори, турбоустановки, сонячні колектори, вітряні енергоустановки та інші, які використовуються в енергетиці, промисловості, на транспорті.
Освітня програма підготовки бакалавра розроблена для студентів, які прагнуть стати фахівцями у сфері інженерної та наукової діяльності в електричній інженерії та вивчати процеси, що відбуваються в енергетичних установках: котлах, парогенераторах, ядерних реакторах, турбоустановках, насосному і теплообмінному устаткуванні, сонячних і вітряних енергоустановках та інших.
Головною перевагою освітньої програми підготовки бакалавра є орієнтація на формування максимально широкого науково-технічного світогляду майбутнього професіонала. Програма збалансована щодо соціально-гуманітарної і фундаментальної підготовки висококваліфікованого інженера – енергетика. Це дає можливість отримати базові знання з фундаментальних та природничо-наукових дисциплін, дисциплін загальнопрофесійної та спеціальної підготовки (технічна термодинаміка, теорія тепло масообміну, гідрогазодинаміка, перетворення енергії, теорія горіння та інші).
Прикладне матеріалознавство та комп’ютерна інженерія матеріалів – це створення і дослідження нових конструкційних матеріалів та матеріалів електронної техніки, наноматеріалів, методів отримання полікристалічних та монокристалічних матеріалів, комп’ютерний дизайн матеріалів, технологія впровадження.
Інженер-матеріалознавець знає: властивості матеріалів, особливості їх будови, тонкощів різних видів обробки, комп’ютерного моделювання, керування всіма процесами, що відбуваються на різних етапів обробки.
Програма розроблена для студентів, що прагнуть стати фахівцями у сфері інженерної та наукової діяльності в матеріалознавстві включаючи підготовку з програмної інженерії матеріалів, створення нових функціональних матеріалів. Програма збалансована щодо соціально-гуманітарної і фундаментальної підготовки, містить достатню вибіркову компонентну за спеціалізацією. Це дає можливість отримати базові знання з фундаментальних дисциплін і загальнопрофесійної та спеціальної підготовки.
Фінанси і кредит – це сфера діяльності, пов’язана із рухом грошових засобів на всіх рівнях національної економіки: держави, місцевих органів влади, банківської системи, різноманітних суб’єктів бізнесу, страхових компаній, фондового ринку тощо.
Освітня програма «Фінанси і кредит» розрахована на тих, хто хоче оволодіти системою компетентностей щодо аналізу, планування та бюджетування доходів й витрат, надходжень й витрачання фінансових ресурсів різноманітних суб’єктів господарювання, обґрунтування оперативних та тактичних рішень їх фінансових проблем тощо.
«Прикладна фізика та наноматеріали» – це комплекс розділів і напрямів фізики, зокрема радіофізики, що ставлять за мету розв’язання фізичних проблем для практичних застосувань знань, наприклад в галузі наукомістких технологій, систем, наноматеріалів та створення нових приладів, апаратури, обладнання.
Основні напрями підготовки: проектування, розробка та обслуговування радіотехнічної і радіофізичної апаратури та різноманітних радарних систем, комп’ютеризованих систем автоматичного управління, антено-фідерних систем, систем мобільного зв’язку, супутникових інформаційних та навігаційних систем, бездротових локальних мереж передачі даних (Wi-Fi, Bluetooth), дослідження космічного середовища. Освіта, отримана за спеціальністю, дозволяє легко адаптуватися в будь-якій галузі, пов’язаній з радіофізикою та електронікою. Можливості працевлаштування: підприємства радіоелектронної промисловості; наукові інститути електронного та радіофізичного профілю; інформаційно-обчислювальні центри; підприємства зв’язку (в тому числі стільникового і супутникового); радіостанції та телеканали; торгові корпорації радіоелектронного напрямку; організації з виробництва та продажу комп’ютерної техніки тощо.
Хімічні технології органічних речовин – це освітня програма (спеціалізація) спеціальності 162 “Хімічні технології та інженерія”. Профілями підготовки ОП “Хімічні технології органічних речовин” є виробництво органічних речовин, їх синтез і каталіз, виробництво барвників і люмінофорів, фармацевтичних засобів, духмяних та інших органічних речовин.
Про освітню програму / спеціалізацію: метою освітньої програми є підготовка висококваліфікованих універсальних фахівців-інженерів, організація технологічних процесів, орієнтована на успішну діяльність хімічних, фармацевтичних виробництв, що спирається на теоретичні та практичні основи хімічної технології та інженерії, а також створення нових і вдосконалення перспективних хімічних технологій, з урахуванням таких актуальних питань у світі як: розширення сировинної бази, енергозберігаючих та маловідходних технологій і екологічної безпеки.
Промислова електроніка – галузь науки і техніки, що займається засобами та методами передачі, обробки та зберігання інформації, проблемами силової електроніки, перетворювальної техніки.
В рамках підготовки за спеціалізацією «Промислова електроніка» студенти мають можливість вибору одного з напрямків підготовки: мікропроцесорні керуючі та інформаційні пристрої; силові електронні пристрої.
Напрямок «Промислова електроніка» бере свій початок з часів бурхливого розвитку напівпровідникової техніки та отримав подальшого розвитку в наш час – етап стрімкого розвитку цифрової техніки. В рамках спеціалізації «Промислова електроніка» виконується підготовка фахівців за двома напрямками:
«Мікроелектронні і мікропроцесорні керуючі та інформаційні пристрої» – розділ промислової електроніки, який пов’язаний з пристроями передачі, обробки, зберігання і відображення інформації. Метою застосування мікроелектронної і мікропроцесорної техніки є інформатизація суспільства – забезпечення повсюдного використання автоматизованих методів обробки сигналів. Електронна пам’ять, арифметико-логічні пристрої, системи керування і передачі інформації, проектування електронних пристроїв та друкованих плат – це лише деякі з багатьох питань, які вивчають і впроваджують в експериментальні зразки наші студенти.
Предметом інтересу освітнього напрямку «Перетворювальна техніка» є електронні пристрої для перетворення параметрів електричного струму. В даний час 80% електроенергії, що генерується в світі, перетворюється за допомогою напівпровідникових перетворювачів. Енергоефективність – дуже актуальна проблема в усьому світі, а особливо в Україні, оскільки традиційні енергоресурси близькі до вичерпання і їх вартість неухильно зростає. Основними класами напівпровідникових перетворювачів є випрямлячі, інвертори, і перетворювачі частоти. За допомогою перетворювальної техніки можлива: інтеграція відновлювальних джерел електричної енергії, генерація електричної енергії на змінному струмі підвищеної частоти, що дозволяє отримати малі розміри генераторів; передача енергії на постійному струмі високої напруги; споживання електроенергії на змінному струмі регульованої частоти, постійному струмі низької напруги і імпульсах різної форми. Реалізувати таку перспективу стало можливим в останні роки в зв’язку з розробкою нових типів напівпровідникових приладів з високою швидкістю перемикання.
Окремим науковим напрямком кафедри є перетворювачі для систем відновлювальної енергетики: сонячних та вітрових генераторів. Це викликано специфікою роботи системи у режимах пульсуючої потужності.
Охорона праці – сукупність правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних та інших заходів спрямованих на збереження життя та здоров’я працюючого.
Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра розроблена для студентів, які прагнуть стати фахівцями у сфері інженерної діяльності щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, аварій, пожеж, виробничого травматизму та професійних захворювань. Програма підготовки орієнтована на становлення науково-технічного світогляду майбутнього фахівця і збалансована щодо соціально-гуманітарної і фундаментальної складової.
Мікро- та наносистемна техніка – це новий напрямок в науці і техніці, народжений на стику декількох традиційних напрямків: механіки і мікромеханіки, електроніки і мікроелектроніки. Спеціаліст в області мікро- та наносистемної техніки займається розробкою, дослідженням і застосуванням електронних пристроїв з розмірами елементів від мікрометра до нанометра.
Прикладами систем мікро- та наноелектроніки є сенсори, наноструктурні елементи, сонячні батареї, тонкоплівкові прилади. Також це всілякі датчики різних фізичних величин: прискорення, зміни кута повороту (гіроскопи), температури. Уже зараз дуже багато людей користуються датчиками, розробленими фахівцями мікросистемної техніки, хоча більшість про це навіть не здогадується.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.